Отримайте доступ до готових рішень, публікацій та оглядів
Підписатися

Закупівлі в кінці бюджетного року: актуальні запитання

13.12.2018 1453 0 1


Тендерний комітет провів три процедури відкритих торгів на закупівлю природного газу на грудень 2018 року, оскільки за чинним договором до кінця року наявних обсягів не вистачало. Першу процедуру скасували через подання для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій, другу – через відхилення двох поданих пропозицій у зв’язку з їх невідповідністю умовам тендерної документації. При цьому в других торгах було трохи збільшено обсяг газу та відповідно очікувану вартість предмета закупівлі. Для участі у третій процедурі торгів прийшов лише один учасник, тому їх теж скасували (подано менше двох тендерних пропозицій).


Чи має установа-замовник право на цьому етапі провести переговорну процедуру відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону від 25.12.15 р. № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі – Закон № 922), якщо торги скасовувалися через недостатню кількість учасників двічі, але не підряд?

Як визначено ч. 1 ст. 35 Закону № 922, переговорна процедура закупівлі – це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.

Зауважимо, що таку процедуру застосовують замовники за наявності підстав, визначених ч. 2 ст. 35 Закону № 922.

Так, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону № 922 переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, якщо він двічі скасував тендер через відсутність достатньої кількості учасників. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, визначених замовником у тендерній документації.

Як бачимо, Закон № 922 не містить обмежень щодо зміни очікуваної вартості та кількісних характеристик предмета закупівлі у разі застосування переговорної процедури закупівлі на підставі п. 4 ч. 2 ст. 35 цього Закону.

Отже, якщо замовник двічі скасував тендер через недостатню кількість учасників, обґрунтування застосування переговорної процедури має містити посилання на звіт про результати проведення процедури закупівлі та/або інші документи, що підтверджують факт подвійного скасування торгів, предметом закупівлі в яких були ті самі товари (у нашій ситуації – природний газ), що є предметом закупівлі для переговорної процедури.

Тому в цій ситуації замовник може застосувати переговорну процедуру згідно з п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону № 922 для закупівлі природного газу на грудень цього року.

Слід пам’ятати про принципи здійснення публічних закупівель, передбачені ч. 1 ст. 3 Закону № 922: відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, максимальна економія та ефективність.

Замовник – бюджетна установа провела дві процедури відкритих торгів на закупівлю електроенергії на 2019 рік, але на жодну з них ніхто з постачальників не з’явився. Чи маємо ми право зараз провести скорочену переговорну процедуру закупівлі?

Згідно з абзацом п’ятим ч. 1 ст. 31 Закону № 922 замовник скасовує торги в разі подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій.

За результатами проведених з учасником (учасниками) переговорів замовник приймає рішення про намір укласти договір та оприлюднює таке повідомлення в системі ProZorro протягом одного дня з дня прийняття рішення про визначення переможця процедури закупівлі.

Нормою ч. 3 ст. 35 Закону № 922 передбачено право замовника укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури у строк не раніше ніж через 10 днів (5 днів – у разі застосування цієї процедури з підстав, визначених п. 3 ч. 3 цієї статті, а також у разі закупівлі, зокрема, електричної енергії, послуг з її передачі та розподілу) з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти такий договір.

Отже, якщо замовник провів два тендери й обидва було скасовано на підставі абзацу п’ятого ч. 1 ст. 31 Закону № 922, то він має право провести так звану скорочену переговорну процедуру закупівлі. Тобто замовник може не чекати 10 днів з моменту оприлюднення повідомлення про намір, а вже на 6-й календарний день укласти договір про закупівлю електроенергії.

Замовник та постачальник хочуть продовжити строк дії договору на постачання товару обсягом, що не перевищує 20 % суми договору. Договір діє до 31.12.18 р. Чи можуть сторони укласти таку додаткову угоду, наприклад, у листопаді або грудні цього року, а за необхідності завезти «пролонгований» обсяг товару до кінця 2018 року, а не на початку 2019-го?

Згідно із Законом № 922 договір про закупівлю укладають відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів (далі – ЦК та ГК) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Як передбачено ч. 5 ст. 36 Закону № 922, дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, обсягом, що не перевищує 20 % суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.

Закон № 922 не містить обмежень щодо того, коли саме сторони мають право укладати додаткову угоду до договору на підставі ч. 5 ст. 36 цього Закону. Тобто це може бути і не грудень 2018 року. Проте варто такі зміни вносити в договір. Оскільки з огляду на норми ч. 1 ст. 631 ЦК строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої зобов'язання відповідно до договору, доходимо висновку, що такі зміни до договору можуть бути внесені як у грудні, так і в листопаді цього року.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – за вимогами, що у певних умовах зазвичай висуваються. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК з урахуванням особливостей, передбачених ГК.

При цьому згідно з ч. 1 ст. 531 ЦК боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Аналогічна норма міститься у ч. 5 ст. 193 ГК.

Водночас кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси іншої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч. 2 ст. 193 ГК).

Отже, за необхідності постачальник може завезти «пролонгований» обсяг товару до кінця 2018 року, а не на початку 2019-го.

Також слід пам’ятати про такі умови застосування ч. 5 ст. 36 Закону № 922:

  • ця підстава для продовження строку дії договору застосовується, якщо у замовника є потреба в проведенні процедури закупівлі цього самого предмета закупівлі (у нашому випадку – цього ж товару);
  • видатки на додаткову закупівлю мають бути затверджені в установленому порядку.

Коментарі до матеріалу