Розмір і терміни виплати авансу під час простою: Мінекономіки

Оплату простоїв не з вини працівників здійснюють в установлені для виплати зарплати терміни в загальному порядку, адже винятків для такої зарплатної виплати не передбачено.

Мінімальний розмір оплати за першу половину місяця простою обчислюють на підставі табеля обліку робочого часу (з 1 по 15 число), з урахуванням умов оплати праці, встановлених працівнику на період простою.

МІНІСТЕРСТВО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ

лист від 02.04.2021 р. № 4711-06/20380-07

Мінекономіки розглянуло лист редакції газети «Оплата праці» щодо строків виплати заробітної плати та в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про оплату праці» (далі - Закон) заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

Гарантії працівникам на час простою, встановлені частиною першою статті 113 Кодексу законів про працю України, з оплатою не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) не є оплатою за фактично відпрацьований час.

Водночас статтею 12 Закону передбачено, що оплата праці за час простою не з вини працівника належить до мінімальних державних гарантій в оплаті праці.

Згідно з пунктом 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 р. за № 114/8713, оплата простоїв не з вини працівника належить до складу фонду додаткової заробітної плати як оплата за невідпрацьований час.

Враховуючи вищезазначене, оплата простоїв не з вини працівників, на нашу думку, має здійснюватися у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Щодо мінімального розміру оплати за першу половину місяця простою, то розмір такої оплати має визначатися на підставі табеля обліку робочого часу, який заповнюється за звітний місяць (з 1 по 15 число), з урахуванням умов оплати праці, встановлених працівникові на період простою.

Одночасно повідомляємо, що листи міністерств не є нормативно-правовими актами та мають інформаційно-рекомендаційний характер.

<…>

Заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації 
Ігор ДЯДЮРА