Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Розділи:
Підрозділи:
Підрозділи:
Підрозділи:

Процедура накладення дисциплінарних стягнень

13.02.2025

Головний державний інспектор управління інспекційної діяльності у Кіровоградській області провела роз’яснювальні заходи на підприємствах з основним видом діяльності надання в оренду й експлуатація власного чи орендованого нерухомого майна у м. Знам’янці. Зокрема, фахівець нагадала щодо видів та процедури накладення дисциплінарних стягнень.

Належне виконання працівниками трудових обов’язків є важливою умовою трудового договору. Статтею 140 Кодексу законів про працю України передбачена можливість застосування заходів дисциплінарного і громадського впливу.

Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності не має значення, чи призвів вчинений ним дисциплінарний проступок до настання реальних негативних наслідків – для накладення дисциплінарного стягнення достатньо фіксації самого факту винного вчиненого працівником порушення трудової дисципліни.

Відповідно до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких видів стягнення: догана, звільнення.

Якщо догану можливо оголосити за будь-яке порушення, то звільнення застосовується лише у випадках, прямо передбачених законом, зокрема п. 3, 4, 7, 8 ст. 40 КЗпП України, а також п. 1, 1-1 ст. 41 КЗпП України.

При застосуванні дисциплінарного стягнення необхідно дотримуватися процедури накладення дисциплінарних стягнень, що забезпечить позицію захисту прав як роботодавця, так і працівника.

Отримання роботодавцем інформації про певну дію чи бездіяльність працівника, яка може бути розцінена як дисциплінарний проступок. Зазвичай безпосередній керівник працівника виявляє такі факти і забезпечує їх фіксацію, наприклад, шляхом складення акту про відсутність його на роботі. Днем виявлення дисциплінарного проступку вважається день, коли посадовій особі, якій підпорядкований працівник, стало відомо про проступок, незалежно від того, чи наділена ця особа правом накладення стягнення.

Встановлення обставин вчинення дисциплінарного проступку та особи, яка його вчинила. На цій стадії необхідно встановити особу порушника; з’ясувати, які конкретно трудові обов’язки було порушено; запропонувати працівнику надати письмові пояснення; оцінити дії працівника, наявність та форму його вини, обставини вчинення проступку, визначити наслідки проступку, зокрема розмір заподіяної шкоди, а також обставини, що мають бути враховані під час обрання дисциплінарного стягнення.

Застосування дисциплінарного стягнення. На цій стадії відбувається підготовка і оголошення наказу (розпорядження) про застосування дисциплінарного стягнення. Цей документ із зазначенням мотивів його застосування оголошується працівникові, підданому стягненню, під розписку в триденний строк. У разі відмови працівника поставити підпис складається відповідний акт, який підписують особи, що засвідчують зазначений факт. Наказ про застосування дисциплінарного стягнення у необхідних випадках доводиться до відома працівників підприємства. Якщо працівника звільняють з роботи, роботодавець має дотримуватися вимог, що супроводжують припинення трудового договору.

Дисциплінарне стягнення відповідно до ч. 1 ст. 151 КЗпП України діє протягом року, якщо працівник за цей час не буде підданий новому стягненню. Роботодавець може зняти стягнення достроково, якщо працівник проявив себе як сумлінний.

https://dp.dsp.gov.ua

Коментарі до матеріалу
Швидка реєстрація
Будьте в курсі змін і актуальних тем, задавайте питання.
Популярне
20.07.2026
З 1 січня 2027 року посадові оклади працівників закладів культури підвищать на 70 %
Уряд ухвалив рішення про підвищення з 1 січня 2027 року оплати праці працівників державних та комунальних закладів культури Відповідна постанова Кабінету Міністрів України прийнята 15 липня 2026 р. за № 951. Уряд ухвалив рішення про підвищення з 1 січня 2027 року оплати праці працівників державних т...
10.07.2026
Випуск: Новини тижня для бюджетних установ (06.07.2026 - 10.07.2026)
Бюджет. Бухгалтерський огляд Надання відгулу за роботу у вихідний день Під поняттям «відгул», згідно з законодавством про працю, розуміється день відпочинку, що надається працівнику як компенсація за роботу у вихідні, святкові та неробочі дні (ст.ст. 72, 107 КЗпП), а також за здачу дон...
15.07.2026
Які дії необхідно здійснити роботодавцю у випадку травмування працівників під час роботи через обстріли, бомбардування, руйнування приміщень?
Відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 337, всі без виключення нещасні випадки, які трапляються з працівниками під час виконання трудових (посадових) обов&...
Нове
05.08.2026
Працівника звільнили з роботи за станом здоров’я. Чи має він право на вихідну допомогу?
Це питання виникло під час роз’яснювальної роботи з представниками малого та середнього бізнесу закладів торгівлі Гайворонської громади. Для захисту працівника у разі втрати місця роботи функціонує такий інструмент, як вихідна допомога. Вихідна допомога — це державна гарантія, яка поля...
05.08.2026
Повна відпустка сумісника: чи можлива після 2 місяців?
Чи зобов’язаний роботодавець надати суміснику щорічну відпустку повної тривалості, якщо той відпрацював лише 2 місяці, але йде у відпустку за основним місцем роботи? Це питання неодноразово виникало у представників малого і середнього бізнесу під час консультаційної роботи фахівця управління ...
05.08.2026
Мінфін оновив «дашборд» про оплату праці та чисельність працівників державних органів за червень 2026 року
Міністерство фінансів України продовжує забезпечувати прозорість та відкритість використання бюджетних коштів, зокрема, у сфері оплати праці в державному секторі (крім сектору безпеки і оборони). На основі даних, отриманих від державних органів, Мінфін системно оновлює аналітичний інструмент &mdash...