Процедура накладення дисциплінарних стягнень

Головний державний інспектор управління інспекційної діяльності у Кіровоградській області провела роз’яснювальні заходи на підприємствах з основним видом діяльності надання в оренду й експлуатація власного чи орендованого нерухомого майна у м. Знам’янці. Зокрема, фахівець нагадала щодо видів та процедури накладення дисциплінарних стягнень.

Належне виконання працівниками трудових обов’язків є важливою умовою трудового договору. Статтею 140 Кодексу законів про працю України передбачена можливість застосування заходів дисциплінарного і громадського впливу.

Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності не має значення, чи призвів вчинений ним дисциплінарний проступок до настання реальних негативних наслідків – для накладення дисциплінарного стягнення достатньо фіксації самого факту винного вчиненого працівником порушення трудової дисципліни.

Відповідно до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких видів стягнення: догана, звільнення.

Якщо догану можливо оголосити за будь-яке порушення, то звільнення застосовується лише у випадках, прямо передбачених законом, зокрема п. 3, 4, 7, 8 ст. 40 КЗпП України, а також п. 1, 1-1 ст. 41 КЗпП України.

При застосуванні дисциплінарного стягнення необхідно дотримуватися процедури накладення дисциплінарних стягнень, що забезпечить позицію захисту прав як роботодавця, так і працівника.

Отримання роботодавцем інформації про певну дію чи бездіяльність працівника, яка може бути розцінена як дисциплінарний проступок. Зазвичай безпосередній керівник працівника виявляє такі факти і забезпечує їх фіксацію, наприклад, шляхом складення акту про відсутність його на роботі. Днем виявлення дисциплінарного проступку вважається день, коли посадовій особі, якій підпорядкований працівник, стало відомо про проступок, незалежно від того, чи наділена ця особа правом накладення стягнення.

Встановлення обставин вчинення дисциплінарного проступку та особи, яка його вчинила. На цій стадії необхідно встановити особу порушника; з’ясувати, які конкретно трудові обов’язки було порушено; запропонувати працівнику надати письмові пояснення; оцінити дії працівника, наявність та форму його вини, обставини вчинення проступку, визначити наслідки проступку, зокрема розмір заподіяної шкоди, а також обставини, що мають бути враховані під час обрання дисциплінарного стягнення.

Застосування дисциплінарного стягнення. На цій стадії відбувається підготовка і оголошення наказу (розпорядження) про застосування дисциплінарного стягнення. Цей документ із зазначенням мотивів його застосування оголошується працівникові, підданому стягненню, під розписку в триденний строк. У разі відмови працівника поставити підпис складається відповідний акт, який підписують особи, що засвідчують зазначений факт. Наказ про застосування дисциплінарного стягнення у необхідних випадках доводиться до відома працівників підприємства. Якщо працівника звільняють з роботи, роботодавець має дотримуватися вимог, що супроводжують припинення трудового договору.

Дисциплінарне стягнення відповідно до ч. 1 ст. 151 КЗпП України діє протягом року, якщо працівник за цей час не буде підданий новому стягненню. Роботодавець може зняти стягнення достроково, якщо працівник проявив себе як сумлінний.

https://dp.dsp.gov.ua