Лист НАДС Щодо діяльності військових адміністрацій

НАЦІОНАЛЬНЕ АГЕНТСТВО УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ

ЛИСТ

від 14.05.2024 р. № 5545/10.3-24

НАДС в межах повноважень розглянув звернення [...] та повідомляє.

Частиною третьою статті 13 Закону України "Про державну службу" визначено, що НАДС, як центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, надає роз'яснення з питань застосування Закону та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби.

Відповідно до статті 6 Закону України від 07 червня 2001 року № 2493-III "Про службу в органах місцевого самоврядування" (далі - Закон № 2493) консультативне та методичне забезпечення служби в органах місцевого самоврядування здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань державної служби з урахуванням вимог чинного законодавства про місцеве самоврядування в Україні.

У зв'язку з цим інформуємо, що згідно з частинами першою, третьою статті 4 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" (далі - Закон № 389) на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації.

Військові адміністрації населених пунктів утворюються в межах територій територіальних громад, у яких сільські, селищні, міські ради та/або їхні виконавчі органи, та/або сільські, селищні, міські голови не здійснюють покладені на них Конституцією та законами України повноваження, а також в інших випадках, передбачених Законом № 389.

Згідно із абзацом першим частини п'ятої статті 4 Закону № 389 військові адміністрації населених пунктів формуються з військовослужбовців військових формувань, утворених відповідно до законів України, осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів, служби цивільного захисту, які відряджаються до них у встановленому законодавством порядку для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, службі в правоохоронних органах, органах та підрозділах цивільного захисту без виключення зі списків особового складу, а також працівників, які уклали трудовий договір з обласними військовими адміністраціями (у разі їх утворення) або з Генеральним штабом Збройних Сил України (якщо у відповідній області не утворено обласну військову адміністрацію).

Частиною першою статті 15 Закону № 389 встановлено, що військові адміністрації у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України "Про оборону України", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", "Про критичну інфраструктуру", Законом № 389 та іншими нормативно-правовими актами. Повноваження військових адміністрацій здійснюються ними в порядку, визначеному законами України для здійснення повноважень відповідних місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, з урахуванням особливостей, встановлених Законом № 389.

Отже, тимчасовий державний орган - військова адміністрація населеного пункту, утворена в межах території відповідної територіальної громади, не є правонаступником органу місцевого самоврядування.

Ні Законом № 389, ні законодавством про службу в органах місцевого самоврядування / державну службу не визначено, що посади працівників військової адміністрації населеного пункту відносяться до посад в органах місцевого самоврядування / державної служби.

Закон № 389 не містить відповідних норм щодо статусу працівників військових адміністрацій населених пунктів. Такі працівники не приймають Присягу посадових осіб місцевого самоврядування чи Присягу державного службовця і відповідно не мають статусу посадової особи місцевого самоврядування / статусу державного службовця.

Пунктом 1, підпунктом 1 пункту 2 Порядку фінансового забезпечення діяльності військових адміністрацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2022 року № 397 (далі - Порядок № 397), передбачено, що Порядок № 397 визначає механізм фінансового забезпечення діяльності військових адміністрацій, зокрема здійснення оплати праці працівників та грошового забезпечення військовослужбовців військових формувань, утворених відповідно до законів, осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів, служби цивільного захисту, які відряджаються до них в установленому законодавством порядку.

Фінансування діяльності військових адміністрацій населених пунктів здійснюється за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету територіальної громади, де утворено військову адміністрацію.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 397 розмір заробітної плати працівників обласних та районних військових адміністрацій визначається згідно з умовами оплати праці, встановленими для відповідних працівників районних та обласних держадміністрацій, а працівників військових адміністрацій населених пунктів - згідно з умовами оплати праці, встановленими для працівників відповідних органів місцевого самоврядування.

Пунктом 5 Порядку № 397 визначено, що структуру, штатний розпис, кошториси і плани асигнувань районних військових адміністрацій та військових адміністрацій населених пунктів, розташованих в областях, у яких утворені обласні військові адміністрації, затверджує начальник відповідної обласної військової адміністрації.

Кошториси і плани асигнувань військових адміністрацій, зазначених в абзаці третьому цього пункту, погоджуються з фінансовим структурним підрозділом відповідної обласної військової адміністрації.

Разом з тим статтею 1 Закону № 2493 визначено, що служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Посадова особа місцевого самоврядування - особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження у здійсненні організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Згідно статті 15 Закону № 2493 ранги присвоюються одночасно з обранням (прийняттям) на службу в органи місцевого самоврядування або обранням (призначенням) на вищу посаду.

Черговий ранг присвоюється за умови, якщо посадова особа успішно відпрацювала на займаній посаді не менш як 2 роки.

Відповідно до статті 9 Закону № 2493 посадова особа місцевого самоврядування має право, зокрема, на оплату праці залежно від посади, яку вона займає, рангу, який їй присвоєно, якості, досвіду та стажу роботи.

Враховуючи вищевикладене, на думку НАДС, до працівників військових адміністрацій населених пунктів норми статті 15 Закону № 2493 не застосовуються.

Статтею 21 Закону № 2493 встановлено, що умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Кабінетом Міністрів України.

Джерелом формування фонду оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування є місцевий бюджет.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" (далі - Постанова № 268) передбачено, що умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються органом місцевого самоврядування виходячи з умов оплати праці, встановлених цією постановою, і схем посадових окладів згідно з додатками 48 - 53 і 57.

Додатком 57 до Постанови № 268 встановлено розмір надбавок до посадових окладів за ранги посадових осіб місцевого самоврядування.

Підпунктом 4 пункту 3 Постанови № 268 передбачено, що надбавка за вислугу років виплачується посадовим особам органів місцевого самоврядування у відсотках до посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг і залежно від стажу служби в органах місцевого самоврядування в таких розмірах: понад 3 роки - 10, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків.

У зв'язку з цим та враховуючи положення пунктів 4 - 5 Порядку № 397, на думку НАДС, при здійсненні оплати праці працівникам військових адміністрацій населених пунктів застосовуються норми Постанови № 268 в частині умов оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування, крім норм, що регулюють питання виплати надбавки до посадових окладів за ранги посадових осіб місцевого самоврядування та надбавки за вислугу років посадовим особам органів місцевого самоврядування.

Крім того, зазначаємо, що статтею 74 Кодексу законів про працю України передбачено, що громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.

Також зазначаємо, що згідно із Положенням про Міністерство економіки України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459, Міністерство економіки України відповідно до покладених на нього завдань забезпечує, формує та реалізує державну політику у сфері праці, зайнятості населення, трудової міграції, трудових відносин, соціального діалогу, а також проводить моніторинг у сфері оплати та нормування праці.

З питань застосування норм законодавства про працю рекомендуємо звернутися також до Міністерства економіки України.

Окремо повідомляємо, що листи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади мають лише роз'яснювальний (інформаційний) характер і не встановлюють правових норм.

З повагою

Голова                                                                                                               Наталія АЛЮШИНА