Відповідальність за неподання декларації з транспортного податку

Чи передбачена відповідальність до платників, які мають можливість своєчасно виконувати свої податкові обов’язки, за неподання податкової декларації з транспортного податку (з типом «звітна» або «уточнююча»), протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт рухомого майна, в тому числі при переході права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого?

Відповідно до п.п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування податкову декларацію з транспортного податку (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, Декларація юридичною особою – платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Згідно з абзацом першим п. 49.2 ст. 49 ПКУ платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть платники податків, а також їх посадові особи (ст. 47 ПКУ).

Пунктом 120.1 ст. 120 ПКУ встановлено, що неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання; ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

На період до припинення або скасування воєнного стану на території України справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.

Згідно з абзацом восьмим п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ платники, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання обов’язку щодо подання звітності, у тому числі передбаченої п. 46.2 ПКУ, за 2021 рік (для звітності, що подається за річний звітний (податковий) період), граничний термін подання якої припадає на період, починаючи з 24.02.2022 до 01.06.2022, за І квартал 2022 року (для звітності, що подається за квартальний звітний (податковий) період), та звітності за лютий – травень 2022 року (для звітності, що подається за місячний звітний (податковий) період), за умови подання такої звітності до контролюючого органу не пізніше 20.07.2022.

Звільнення від відповідальності не розповсюджується на річну Декларацію з транспортного податку, яка подається за поточний звітний період не пізніше 20 лютого поточного року.

Зазначений висновок базується на тому, що граничний термін подання податкової звітності за 2022 рік не припадає на період, визначений п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ (з 24.02.2022 до 01.06.2022), а граничний термін подання податкової звітності за 2021 рік не припадає на період дії воєнного стану на території України, тому строки подання податкової звітності, визначені п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, не стосуються подання податкової звітності з транспортного податку за річний звітний період.

Враховуючи викладене, до платників, які мають можливість своєчасно виконувати свої податкові обов’язки, за неподання (несвоєчасне подання) платником Декларації протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт оподаткування, в тому числі при переході права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого, передбачена фінансова відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, а саме:

•          в розмірі 340 грн. за кожне неподання (несвоєчасне подання) Декларації;
•          в розмірі 1020 грн. при повторному порушенні за несвоєчасне подання Декларації платником, за яке до такого платника протягом року вже було застосовано штраф за неподання (несвоєчасне подання) Декларації.

ПКУ не передбачає застосування штрафних (фінансових) санкції за несвоєчасне подання Декларації з типом «уточнююча».

Згідно з п. 50.1 ст. 50 ПКУ якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ) платник податків самостійно (у т.ч. за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним Декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої Декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку.

https://zir.tax.gov.ua