Особливості придбання основного засобу через механізм фінансового лізингу: облікові аспекти

Кожне підприємство, щоб виробляти конкурентну продукцію, мусить постійно оновлювати наявні в нього основні засоби (далі – ОЗ) (станки, автомобілі тощо), замінювати їх на новіші й більш високопродуктивні. Але не завжди у підприємств є вільні кошти, щоб купити нову техніку. Тому виходом із такої ситуації може бути придбання ОЗ через механізм фінансового лізингу.

Передача об’єкта в лізинг

Фінансовий лізинг – це вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов’язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об’єкт фінансового лізингу, або:

• майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем;
• майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» від 04.02.2021 р. № 1201-IX, далі – Закон про фінлізинг).

Щоб передати у фінансовий лізинг майно, лізингодавець повинен укласти з лізингоодержувачем договір фінансового лізингу.

У фінансовий лізинг зі складу основних засобів дозволено передавати як придбаний на стороні, так і вироблений самостійно об’єкт.

Якщо у фінансовий лізинг передаються ОЗ, які вже використовувалися в діяльності лізингодавця, або об’єкти, спеціально придбані для передачі у фінансову оренду, то в обліку лізингодавець повинен відобразити дебіторську заборгованість орендаря в сумі мінімальних орендних платежів і негарантованої ліквідаційної вартості (тобто частини ліквідаційної вартості об’єкта оренди, тримання якої орендодавцем не забезпечується або гарантується лише пов’язаною з ним стороною) за вирахуванням фінансового доходу, що підлягає отриманню, з визнанням іншого доходу (доходу від реалізації необоротних активів) (п. 10 НП(С)БО14 «Оренда»).

Крім того, у момент передачі об’єкта ОЗ у фінансовий лізинг лізингодавець повинен списати залишкову вартість об’єкта фінансового лізингу із балансу до складу витрат. Тобто в разі передачі у фінансовий лізинг основного засобу, придбаного в іншої особи, лізингодавець зобов’язаний в обліку показати операцію з його продажу. Водночас, якщо у фінансовий лізинг передається об’єкт:

1) який використовувався лізингодавцем як основний засіб, то його спочатку слід перевести до складу необоротних активів, утримуваних для продажу (субрахунок 286). Для цього необхідно здійснити такі операції:

• списати суму накопиченої амортизації за допомогою проведень Дт 13 – Кт 10;
• вартість об’єкта ОЗ, що лишиться на рахунку 10 (тобто залишкову вартість), слід перенести на рахунок 286. Тобто об’єкт ОЗ потрібно перевести до складу необоротних активів, утримуваних для продажу. Для цього роблять проведення Дт 286 – Кт 10.

На об’єкти, що потрапили на субрахунок 286, амортизація не нараховується. На цьому субрахунку об’єкти обліковуються за залишковою вартістю до моменту передачі лізингоодержувачу;

2) який лізингодавець придбав саме для передачі у фінансову оренду, то такий об’єкт відразу зараховується до складу запасів (також на субрахунок 286 як необоротний актив, утримуваний для продажу). До того ж обліковувати його слід за первісною вартістю, сформованою за правилами, передбаченими для запасів, тобто з урахуванням витрат, перелічених у п. 9 НП(С)БО 9 «Запаси».

Під час передачі основного засобу, як того, що використовувався лізингодавцем у його діяльності, так і придбаного саме для передачі у фінансовий лізинг, лізингодавець повинен відобразити операції з реалізації такого активу. Водночас в обліку слід відображати операції з реалізації навіть попри те, що лізингодавець передає лізингоодержувачу тільки два з трьох складників права власності на об’єкт лізингу (право володіння та користування майном, а право розпорядження залишається в нього).

Щоб відобразити в обліку передачу ОЗ у фінансовий лізинг у момент передачі об’єкта у фінансовий лізинг, потрібно:

• визнати дохід від реалізації такого активу і довгострокову заборгованість (Дт 181 «Заборгованість за майно, що передано y фінансову оренду» – Кт 712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів». Водночас визнавати дохід і заборгованість слід у сумі мінімальних орендних платежів і негарантованої ліквідаційної вартості за вирахуванням фінансового доходу (відсоткових платежів).

Далі довгострокову дебіторську заборгованості поступово потрібно зменшувати. Спочатку ту частину заборгованості, погашення якої відбудеться протягом наступних 12 місяців, слід перевести до складу поточної дебіторської заборгованості записом Дт 377 – Кт 181, а потім після отримання коштів від лізингоодержувача цю заборгованість слід закрити проведенням Дт 311 – Кт 377;

списати з балансу вартість об’єкта, переданого в лізинг (Дт 943 «Собівартість реалізованих виробничих запасів» – Кт 286).
Якщо у фінлізинг передаються ОЗ, які виробляє лізингодавець, тобто об’єкти, що є його готовою продукцією (обліковуються на рахунку 26), то в обліку він повинен:

1) визнати дебіторську заборгованість лізингоодержувача в сумі визнаного доходу (виручки) від реалізації готової продукції і теперішньої негарантованої ліквідаційної вартості об’єкта фінансової оренди одночасно з визнанням доходу (виручки) від реалізації готової продукції (п. 13 НП(С)БО 14). Тобто слід сформувати проведення Дт 181 – Кт 701.

Водночас дохід виробника від реалізації об’єкта фінансової оренди визнається за найменшою з двох оцінок:

• справедливою вартістю цього об’єкта;
• теперішньою вартістю мінімальних орендних платежів, обчисленою за ринковою ставкою відсотка. Для розрахунку теперішньої вартості мінімальних орендних платежів підприємство повинно скористатися формулою, наведеною в Додатку 1 до НП(С)БО 14.

Тут також слід частину довгострокової заборгованості у момент, коли до часу її часткового погашення залишиться менше ніж 12 місяців, перевести до складу поточної дебіторської заборгованості (Дт 377 – Кт 181), і потім уже вона погашається після отримання коштів від лізингоодержувача;

2) списати собівартість реалізованого об’єкта, зменшену на теперішню негарантовану ліквідаційну вартість, віднесену на збільшення дебіторської заборгованості орендаря. Тобто слід сформувати проведення Дт 901 «Собівартість реалізованої готової продукції» – Кт 26.

devisu.ua