Чи можуть працівники піти в щорічну оплачувану відпустку або отримати грошову компенсацію за невикористану відпустку з урахуванням воєнного стану в Україні?

Головний державний інспектор відділу з питань праці східного регіону управління інспекційної діяльності у Дніпропетровській області Юлія Кондрашева надала актуальні роз’яснення працівникам одного з приватних підприємств м. Новомосковська стосовно того, чи можуть працівники піти в щорічну оплачувану відпустку або отримати грошову компенсацію за невикористану відпустку з урахуванням воєнного стану в Україні?

          Відповідно законів про працю України громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.

           Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

          Для деяких категорій працівників законодавством України може бути передбачена інша тривалість щорічної основної відпустки. При цьому тривалість їх відпустки не може бути меншою за передбачену законом. Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються роботодавцем за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації, і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості їх відпочинку.

          У період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік.

          У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.

          Статтею 2 Закону № 504 встановлено заборону заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених ст. 24 цього Закону, а саме – у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

           Водночас отримати грошову компенсацію щорічної відпустки можливо й без звільнення з роботи. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарні дні.

          Тобто за бажанням працівника після використання ним за робочий рік, за який надається відпустка, 24 днів щорічної відпустки, за решту днів невикористаної щорічної відпустки за цей же робочий рік йому може бути виплачена грошова компенсація.

          Крім того, на період дії воєнного стану призупинено обов’язок роботодавця надавати невикористану щорічну відпустку протягом не більше ніж 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка, а також заборону ненадання щорічної відпустки повної тривалості протягом двох років підряд.

https://dp.dsp.gov.ua