Мінрозвитку разом з партнерами запускає нові механізми для системної відбудови громад

Києві відбулося 15-те засідання Керівного комітету Платформи донорів, яка була створена для координації міжнародної допомоги, забезпечення нагальних потреб і довгострокового відновлення України.

Міністерство розвитку громад та територій України разом із партнерами працює над тим, щоб країна залишалась стійкою. Йдеться про стабільне проходження опалювального сезону, фізичний захист енергетики, відновлення зруйнованого житла та інфраструктури.

Віце-прем’єр-міністр з відновлення України – Міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба підкреслив, що попри щоденні атаки на нашу інфраструктуру — від залізниці й портів до енергетики та житлових кварталів — Україна продовжує відбудову та реформи і закликав партнерів долучатися до відновлення.

“Наш спільний обов’язок зараз — зосередити зусилля на прифронтових регіонах, де зруйновано найбільше, та забезпечити людям базові умови для життя. Щоб пришвидшити відновлення, нам необхідне передбачуване та прозоре фінансування. Саме тому закликаємо партнерів долучитися до запуску Recovery Fund, створення Recovery Task Force та підтримки Агентства відновлення. Відбудова України — це не витрати, це інвестиція в мир і безпеку всієї Європи. Дякуємо нашим партнерам за постійну підтримку», - зазначив Олексій Кулеба.

Під час засідання Віце-прем’єр-міністр з відновлення України також акцентував увагу на основних пріоритетах та потребах.

Зростання масштабів руйнувань в Україні та запуск RDNA5.

Рік тому RDNA4 оцінила загальні збитки більш ніж у $524 млрд. Лише у 2025 році енергетичні об’єкти зазнали зростання збитків майже на 70%. Порти Чорного моря та Дунаю обстрілюються регулярно. Укрзалізниця – також під ударом. Житлові квартали в багатьох областях продовжують ставати мішенями.

Саме тому минулого тижня Уряд України разом із партнерами запустив RDNA5. Особливістю цієї п’ятої оцінки стане спеціальна увага прифронтовим регіонам та формування оцінки для комплексного відновлення.

Безперебійна робота систем тепла та енергетики під постійним навантаженням в умовах щоденних ударів по критичній інфраструктурі.

Щоб утримувати стабільність, Міністерство формує резерви обладнання для швидких ремонтів і розвиває децентралізовану генерацію.

Ця робота найбільше потрібна в регіонах, де тривають обстріли, тому обладнання спрямовують у громади прифронтового поясу. Когенераційні установки, модульні котельні та генератори підтримують роботу лікарень, пунктів тепла та інших критичних об’єктів. Міністерство залучає допомогу міжнародних партнерів.

Робота Координаційного центру із фізичного захисту критичної інфраструктури.

У середині жовтня 2025 року Уряд створив спеціальний Координаційний центр із фізичного захисту критичної інфраструктури. Мінрозвитку разом з Агентством відновлення, військовими інженерами, обласними адміністраціями, профільними міністерствами та службами напрацювали 16 варіантів технічних рішень для захисту об’єктів критичної інфраструктури. Кожне враховує специфіку різних типів об’єктів та можливості українських виробників.

Вже стартували роботи на близько 100 обʼєктах першої черги. Вони впорядковані за критичністю та технічними параметрами, з пріоритетом на прифронтові області. Масштаб потреб значний, тому Міністерство координує ресурси з партнерами, щоб посилювати захист системно.

Прифронтові регіони – у центрі політики відновлення. 

Саме туди спрямовується найбільше ресурсів. Пріоритети незмінні: укриття, вода, тепло, освіта, медицина. Там, де громади працюють в умовах постійних руйнувань, держава має підсилювати органи місцевого самоврядування.

Мінрозвитку створює Recovery Fund – швидкий, стабільний і прозорий інструмент, який акумулює державні та донорські ресурси.

Він дозволить фінансувати відбудову через єдиний портфель пріоритетних проєктів у межах Single Project Pipeline. Кошти спрямовують туди, де вони потрібні найбільше – у регіони, що зазнали найбільших руйнувань.

Другий критично важливий крок – запуск Recovery Task Force.

Це має бути об’єднана команда донорів та урядовців, яка координуватиме роботу всіх сторін, забезпечить однаковий темп ухвалення рішень, синхронізує дії та унеможливить дублювання.

Довідково

Українська платформа донорів об’єднує 25 постійних і тимчасових членів та спостерігачів, 7 учасників, серед яких міжнародні фінансові організації та ОЕСР.

Керівний комітет Платформи складається з вищих посадових осіб з України, країн G7 та Європейського Союзу. Міжнародні фінансові установи та організації також беруть участь у засіданнях Керівного комітету як активні учасники.

Урядовий портал