Гарантії для жінок, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років

Законодавством України передбачений цілий ряд гарантій для жінок, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років. Згідно з ч. 3 ст. 184 Кодексу законів про працю України звільняти жінок, які мають дітей віком до трьох років, роботодавцям заборонено. Ця норма стосується як працюючих жінок, так і тих, що перебувають у відпустці. На їх місце можуть прийняти лише тимчасового працівника, щоб не зупинявся робочий процес.

Відповідно до ч. 4 ст. 179 КзпП України відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років, надається за бажанням. Це означає, що жінка не тільки вирішує сама - брати її чи ні, але може взагалі не йти у таку відпустку, або ж перервати її в будь-який момент, виходячи з власних міркувань і потреб.

Єдине, що для цього потрібно, - це подати роботодавцю відповідну заяву. Текст заяви може бути довільний, але обов’язково слід зазначити дату бажаного початку роботи. Така заява може бути подана особисто або надіслана поштою. Також, за бажанням, працівниця може вийти на роботу на неповний робочий день, завчасно погодивши це з роботодавцем. В такому випадку, цю умову теж треба вказати у заяві.

Тимчасового працівника, який обіймає посаду працівника який знаходяться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років, приймають на роботу за строковим трудовим договором. У разі дострокового виходу на роботу основного працівника, він підлягає звільненню на підставі п. 2 ст. 36 КзпП України.

Якщо сталося так, що жінка вийшла на роботу достроково, а потім вирішила поновити відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років - це теж дозволяється. Для повторного надання відпустки потрібно написати відповідну заяву. Припинення та поновлення відпустки по догляду за дитиною може повторюватися необмежену кількість разів до моменту, коли дитині виповниться три роки.

Працівники, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років, наділені окремим правовим статусом. Держава гарантує подвійний захист прав таких працівників і не дозволяє вивільнення займаних ними посад в односторонньому порядку — з ініціативи роботодавця у зв’язку зі скороченням чисельності та/або штату працівників (ст. 40 КЗпП України).

По-перше, на час відпустки гарантується збереження місця роботи (посади) (ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відпустки»).

По-друге, звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, одиноких матерів за наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням. Обов’язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору (ч. 3 ст. 184 КЗпП України).

Жінку, яка перебуває у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною, не лише заборонено звільняти з ініціативи роботодавця, а й посаду, яку вона обіймає, скорочувати не можна.

https://kr.dsp.gov.ua