Чи будуть коригувальні різниці, якщо юрособа отримує відшкодування матеріальної шкоди

За операціями відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої нестачею майна винними особами за рішенням суду, ПКУ не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування.

Такі операції відображаються при формуванні фінансового результату до оподаткування та відповідно об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з правилами бухгалтерського обліку.

ГУ ДПС У ЗАПОРІЗЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 23.11.2021 р. № 4457/ІПК/08-01-04-02-14

Головне управління ДПС у Запорізькій області розглянуло звернення щодо правомірності відображення в бухгалтерському та податковому обліку доходів отриманих, при відшкодуванні матеріальної шкоди спричиненої нестачею майна від винних осіб за рішенням суду та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, за рішенням суду винним особам призначено відшкодувати Товариству матеріальну шкоду. При цьому в матеріалах судової справи наявні відомості щодо підтвердження винними особами свого незадовільного майнового стану, що свідчить про високий ризик невідшкодування завданої ними матеріальної шкоди.

У Товариства виникло питання щодо правомірності відображення в бухгалтерському та податковому обліку доходів за рішенням суду в періоді фактичного отримання коштів від винних осіб за нестачу майна.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший пункту 44.2 статті 44 Кодексу).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 996).

Сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності є обліковою політикою (абз. десятий частини першої статті 1 Закону № 996).

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи повинні мати визначені частиною другою статті  9 Закону № 996 обов'язкові реквізити.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету, визначено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (зі змінами та доповненнями).

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування за операціями відшкодування матеріальної шкоди спричиненої нестачею майна винними особами за рішенням суду.

Такі операції відображаються при формуванні фінансового результату до оподаткування та відповідно об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини другої статті 12 1 Закону № 996 підприємства, що становлять суспільний інтерес, публічні акціонерні товариства, суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, а також підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами.

При цьому частиною третьою статті 12 1 Закону № 996 встановлено, що підприємства, крім тих, що зазначені в частині другій цієї статті, самостійно визначають доцільність застосування міжнародних стандартів для складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності.

Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, державну політику зокрема у сфері бухгалтерського обліку та забезпечує формування і реалізацію єдиної державної податкової та митної політики.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга статті 6 Закону №996).

Таким чином, питання відображення в бухгалтерському обліку операцій з відшкодування  матеріальної шкоди спричиненої нестачею майна винними особами за рішенням суду  належить до компетенції Міністерства фінансів України.

При цьому, слід зазначити, що статтею 36 Кодексу встановлено, що платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій.

Пунктом 52.2 статті 52 розділу II Кодексу визначено, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.