Внутрішній контроль та аудит

Із цієї консультації ви дізнаєтеся: які нормативні документи регламентують створення підрозділу внутрішнього аудиту; хто, коли та з якою метою здійснює внутрішній аудит; коли розробляти та подавати плани проведення внутрішнього аудиту та звіти про їх виконання.

Розпорядники бюджетних коштів (далі – розпорядники) в особі їхніх керівників організовують внутрішній контроль і внутрішній аудит та забезпечують їх здійснення у своїх установах і на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління таких розпорядників (п. 3 ст. 26 Бюджетного кодексу, далі – БК).

Внутрішній контроль – комплекс заходів, що застосовуються керівником для забезпечення дотримання законності та ефективності використання бюджетних коштів, досягнення результатів відповідно до встановленої мети, завдань, планів і вимог щодо діяльності розпорядника і підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління (п. 3 ст. 26 БК).

Внутрішній аудит – це діяльність, спрямована на удосконалення системи управління, внутрішнього контролю, запобігання фактам незаконного, неефективного та нерезультативного використання бюджетних коштів, виникненню помилок та інших недоліків у діяльності розпорядника і підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, та яка передбачає надання незалежних висновків і рекомендацій (п. 3 ст. 26 БК).

Нагадаємо, із 01.01.12 р. набув чинності Порядок здійснення внутрішнього аудиту та утворення підрозділів внутрішнього аудиту, затверджений постановою КМУ від 28.09.11 р. № 1001 (далі – Постанова № 1001, Порядок № 1001). Протягом усього періоду його дії він удосконалювався на вимогу сучасних критеріїв.

До відома: згідно з останніми змінами норми Порядку № 1001 поширюються, зокрема, на інших головних розпорядників коштів держбюджету (далі – держоргани), їх територіальні органи та бюджетні установи, які належать до сфери їх управління.