Методи списання ПММ на практичному прикладі

У статті ми розглянемо на прикладах методи оцінки вибуття (собівартості) запасів та порівняємо методи середньозваженої собівартості та ФІФО на прикладі оцінки вибуття паливно-мастильних матеріалів (далі – ПММ).

Відповідно до розд. IV НП(С)БОДС 123 «Запаси», затвердженого наказом Мінфіну від 12.10.10 р. № 1202, вибуття запасів оцінюється за такими методами:

• ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;
• середньозваженої собівартості;
• собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО).

Для всіх одиниць обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовують лише один із наведених методів і зазначають про таке в обліковій політиці установи. Тож розглянемо, коли доцільно застосовувати той чи інший метод оцінки вибуття запасів.

За ідентифікованою собівартістю оцінюється вибуття запасів, які відпускаються, та послуг, що виконуються для спеціальних замовлень і проектів, а також запасів, які не замінюють один одного.

Оцінка вибуття за середньозваженою собівартістю проводиться щодо кожної одиниці запасів шляхом ділення сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця та вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця та одержаних у звітному місяці запасів.