Відображення в обліку операцій зі сплати податків

Від правильного визначення характеру операції (обмінна чи необмінна) за розрахунками з бюджетом із податків та платежів, платником яких є установа, залежить порядок відображення її в обліку. Розглянемо це питання, спираючись на норми законодавства та враховуючи різні джерела покриття витрат установ.

Звернімося до положень НП(С)БОДС 124 «Доходи», у п. 3 розд. І якого визначено, що обмінна операція – це господарська операція із продажу або придбання активів в обмін на грошові кошти, послуги (роботи), інші активи або погашення зобов’язань.

Зважаючи, що в наведеному визначенні обмінної операції акцент робиться на придбанні або продажу активів, знайти відповідь, чи стосується воно розрахунків із податків, зборів, інших платежів до бюджету (далі – податки), платником яких є установа, важко.

Тепер звернімося до визначення необмінної операції, наведеного в тому самому пункті НП(С)БОДС 124. Так, необмінна операція – це господарська операція, яка не передбачає передання активів, послуг (робіт) в обмін на отриманий дохід або активи, але може передбачати виконання певних умов.

У цьому визначенні вже йдеться про передання активів без обміну на отриманий дохід. До таких активів, звісно, можна віднести грошові кошти, використані на сплату податків. Доходу при цьому установа не отримує ніякого, а лише здійснює видатки. Отже, якщо керуватися лише критерієм щодо передання активів без обміну на отриманий дохід, то операція зі сплати податків може здатися необмінною.

До речі, за цим критерієм і отримання бюджетних асигнувань може здатися операцією необмінною: бюджет передає активи та не отримує доходів. Саме цей критерій застосовано і для визнання доходами за необмінними операціями безоплатні надходження установі в натуральній чи грошовій формі. І перша, і друга операція при цьому здаються ідентичними, адже незалежно від того, від кого на безповоротній основі установа отримує дохід – від бюджету чи від благодійника, вона має виконувати свої функціональні повноваження.