Фінансова оренда: бухоблік в орендаря

Нормативні документи:

• НП(С)БОДС 126 «Оренда», затверджене наказом Мінфіну від 24.12.10 р. № 1629 (далі – НП(С)БОДС 126);
• Типова кореспонденція субрахунків бухгалтерського обліку для відображення операцій з активами, капіталом та зобов’язаннями розпорядниками бюджетних коштів та державними цільовими фондами, затверджена Наказом № 1219 (далі – Типова кореспонденція № 1219);
• План рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.13 р. № 1203 (далі – План рахунків № 1203).

На сьогодні Типовою кореспонденцією № 1219 не визначено бухгалтерські проведення для обліку активів, отриманих у фінансову оренду. За нормами НП(С)БОДС 126, яке визначає порядок обліку орендованих активів як активів або зобов’язань, логічно відображати операції з отримання активів, наприклад основних засобів (далі – ОЗ), у фіноренду на рахунку 10 «Основні засоби», але це потрібно прописати в обліковій політиці.

Виходячи із практики, відносини, пов’язані з фінансовою орендою, мають переважно довгостроковий характер, тому доцільно розглянути методику обліку довгострокової фінансової оренди ОЗ. Отже, у бухобліку ОЗ, отримані у фінансову оренду на строк більше трьох років, відображаються записом

• Дт 10 – Кт 6015 «Довгострокові зобов’язання за операціями з оренди».

Витрати орендаря на поліпшення об’єкта фінансової оренди (модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкцію тощо), що приводять до збільшення майбутніх економічних вигід, які первісно очікувалися від його використання, відображаються як капітальні інвестиції, що включаються до вартості об’єкта фіноренди. Згідно з п. 1.11, 1.12 Типової кореспонденції № 1219 для цього застосовуються такі проведення: