Коли можна визнати заборгованість безнадійною у зв’язку з форс-мажором?

Практична ситуація

Підприємство має дебіторську заборгованість за договором, яка не буде погашена через запровадження воєнного стану. Чи можна списати цю заборгованість в обліку на підставі пп. «ж» пп. 14.1.11 Податкового кодексу (далі – ПК) як безнадійну в зв’язку з форс-мажорними обставинами без оформлення сертифіката Торгово-промислової палати (далі – ТПП), а просто на підставі листа ТПП про те, що воєнний стан в Україні є форс-мажором?

Уважаємо, що листа ТПП для списання заборгованості замало – потрібно оформити сертифікат ТПП. Пояснимо чому.

Нормою пп. «ж» пп. 14.1.11 ПК встановлено, що безнадійною є заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством.

Таким законодавством є Закон від 02.12.1997 № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» (далі – Закон № 671).

У ст. 14¹ Закону № 671 зазначено, що ТПП та уповноважені нею регіональні ТПП засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини (ч. 1), а також уточнюється, які саме обставини є форс-мажорними (ч. 2).

Справді, на початку запровадження воєнного стану ТПП видала лист від 28.02.2022 № 2024/2.0-7.1 (далі – Лист № 2024).

У листі зазначено, що ним засвідчуються форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія РФ проти України, що стало підставою для запровадження воєнного стану. Також у листі ТПП підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їхнього офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об’єктивними обставинами для суб’єктів господарювання (далі – СГ) та/або фізосіб за договором, окремими податковими та/іншими зобов’язаннями/обов’язками, момент виконання яких настав згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих та інших нормативних актів, але їх виконання у встановлений строк стало неможливим унаслідок настання таких форс-мажорних обставин.

Однак слід розуміти, що це роз’яснення має загальний характер (по суті, ТПП просто підтвердила своїм листом, що воєнний стан є форс-мажором). А підтверджувати наявність форс-мажорних обставин у тій чи іншій ситуації слід у індивідуальному порядку, звернувшись для цього до ТПП за отриманням сертифіката.

Ще раз наголосимо: на практиці можуть бути різні ситуації. Тому коли в судових спорах з податковими органами СГ як аргумент посилаються на форс-мажор, суди по-різному дивляться на способи доведення наявності у СГ форс-мажорних обставин.

Наприклад, іноді суд визнає вплив воєнного форс-мажору на діяльність СГ навіть без наявності сертифікату ТПП – просто на підставі Листа № 2024 (див. рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17.04.2023, ЄДРСР, реєстр. № 110519189. У цій справі йшлося не про списання безнадійної заборгованості на підставі пп. «ж» пп. 14.1.11 ПК, а про штраф, застосований до СГ за безліцензійну діяльність (торгівлю підакцизними товарами без ліцензії). А ліцензію СГ не зміг вчасно отримати саме через запровадження воєнного стану, оскільки з 24.02.2022 податковий орган, який видає такі ліцензії, не працював. Суд визнав цю обставину форс-мажорною та скасував штраф. Як бачите, в даному випадку у СГ не було сертифіката ТПП, що підтверджує форс-мажор, але й ситуація зовсім інша.

Однак найчастіше суди при аналізі конкретних обставин визнають, що для підтвердження форс-мажору в СГ має бути сертифікат ТПП, як того вимагає ст. 14¹ Закону № 671. Див., наприклад:

• рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.05.2023, ЄДРСР, реєстр. № 111167342;
• постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2023, ЄДРСР, реєстр. № 110214048.