Чи включаються до складу доходу ТОВ як платника єдиного податку третьої групи, внески нових учасників?

Внески третіх осіб до додаткового капіталу Товариства з подальшим прийняттям таких третіх осіб до цього Товариства з відповідною часткою у статутному капіталі не включаються до складу доходу платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи).

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 28.08.2021 № 3151/ІПК/99-00-18-04-03-06

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо включення до складу доходу платника єдиного податку внесків нових учасників до додаткового капіталу, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Товариство зареєстроване платником єдиного податку третьої групи та не є платником податку на додану вартість. Фінансування Товариства здійснюється, в тому числі, за рахунок залучення грошових вкладів (внесків) до статутного та додаткового капіталу Товариства від третіх осіб при збільшенні статутного капіталу Товариства. За наслідками такого збільшення статутного капіталу та внесення вкладів, такі особи набувають статус учасників Товариства.

Товариство укладає з новими учасниками договори про внесення додаткового вкладу, за якими Товариство зобов’язується після внесення додаткового вкладу прийняти таких суб’єктів господарювання до складу учасників Товариства. Здійснення зазначених додаткових вкладів новими учасниками та прийняття таких суб’єктів господарювання до складу учасників Товариства відбувається в одному й тому ж звітному (податковому) періоді.

Посилаючись на норми чинного законодавства, Товариство просить надати роз’яснення чи включаються до складу доходу Товариства як платника єдиного податку третьої групи, внески третіх осіб - нових учасників (далі – третя особа) до додаткового капіталу Товариства, здійснені при збільшенні його статутного капіталу відповідно до Закону України від 06.02.2018 № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі – Закон № 2275).

Частиною третьою ст. 16 Закону № 2275 передбачено можливість збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів, номінальна вартість частки учасника товариства може бути збільшена на суму, що дорівнює або менша за вартість додаткового вкладу такого учасника.

В частині регулювання додаткових вкладів третіх осіб при збільшенні статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю Закон № 2275 передбачає наступні вимоги:

• збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю за рахунок додаткових вкладів третьої особи відбувається на підставі рішення загальних зборів учасників (частина перша ст. 18 Закону № 2275) після внесення всіма учасниками товариства з обмеженою відповідальністю своїх вкладів у повному обсязі (частина перша ст. 16 Закону № 2275);
• третя особа може зробити додаткові вклади після реалізації кожним учасником свого переважного права або відмови від реалізації такого права в межах різниці між сумою збільшення статутного капіталу та сумою внесених учасниками додаткових вкладів, лише якщо це передбачено рішенням загальних зборів учасників про залучення додаткових вкладів. (частина друга ст. 18 Закону № 2275);
• третя особа може вносити додаткові вклади протягом шести місяців після спливу строку для внесення додаткових вкладів учасниками, які мають намір реалізувати своє переважне право, якщо рішенням загальних зборів учасників про залучення додаткових вкладів не встановлено менший строк (частина шоста ст. 18 Закону № 2275);
• з третьою особою може бути укладено договір про внесення додаткового вкладу, за яким такий Новий учасник зобов’язується зробити додатковий вклад у грошовій чи негрошовій формі, а товариство з обмеженою відповідальністю - збільшити розмір його частки у статутному капіталі чи прийняти до товариства з обмеженою відповідальністю з відповідною часткою у статутному капіталі (частина восьма ст. 18 Закону № 2275).

Особливості застосування спрощеної системи визначено гл. 1 розд. XIV Кодексу.

Згідно з п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом платника єдиного податку юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу.

Платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 ст. 44 Кодексу, який ведеться з метою обрахунку об’єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п. 44.2 ст. 44, пп 296.1.3 п. 296.1 ст. 296 Кодексу).

Порядок визнання доходів та їх класифікація здійснюється відповідно до Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку (далі – НП(С)БО) 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 р. за № 860/4153. Так, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Рахунок 42 «Додатковий капітал» призначено, зокрема, для обліку іншого вкладеного засновниками підприємств (крім акціонерних товариств) капіталу, що перевищує статутний капітал, інші внески тощо без рішень про зміни розміру статутного капіталу.

За кредитом рахунку 42 «Додатковий капітал» відображається збільшення додаткового капіталу, за дебетом - його зменшення.

Згідно з пп. 14.1.58 п. 14.1 ст. 14 Кодексу емісійний дохід - сума перевищення надходжень, отриманих емітентом від емісії (випуску) власних акцій (інших корпоративних прав) та інвестиційних сертифікатів, над номінальною вартістю таких акцій (інших корпоративних прав) та інвестиційних сертифікатів (під час їх первинного розміщення), або над ціною зворотного викупу під час наступних розміщень інвестиційних сертифікатів та акцій інвестиційних фондів.

Відповідно до п. 28 НП(С)БО 13 «Фінансові інструменти», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 559 від 30.11.2001 прибуток (збиток) від продажу, випуску або анулювання інструментів власного капіталу емітент відображає збільшенням (зменшенням) додаткового вкладеного капіталу.

Відповідно до Інструкції субрахунок 421 «Емісійний дохід», який включається до рахунку 42 «Додатковий капітал», призначено для обліку, зокрема, прибутку (збитку) від продажу, випуску або анулювання інструментів власного капіталу.

Емісійний дохід від операцій з випуску власних корпоративних прав Товариство має обліковувати на рахунку 42 «Додатковий капітал». Тобто, виникнення емісійного доходу не приводить до збільшення доходу Товариства, який підлягає оподаткуванню єдиним податком.

Отже, для цілей бухгалтерського обліку збільшення додаткового капіталу за рахунок внесків засновниками є операцією, що приводить до збільшення власного капіталу та при цьому не приводить до збільшення доходу підприємства.

Таким чином, внески третіх осіб до додаткового капіталу Товариства з подальшим прийняттям таких третіх осіб до цього Товариства з відповідною часткою у статутному капіталі не включаються до складу доходу платника єдиного податку третьої групи (юридичної особи).

Слід зазначити, що необхідною умовою правильного застосування податкового законодавства є встановлення (з’ясування) всіх суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та детального вивчення всіх первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку, оформленням яких вони супроводжувались.

Додатково повідомляємо, що п. 52⁸ підрозд. 10 розд. XX Перехідні положення Кодексу тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема ст.ст. 52 і 53 Кодексу щодо надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій в письмовій формі.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).