Особливості оподаткування виплат стажистам та практикантам

Досить часто влітку підприємства залучають студентів ВНЗ та учнів професійно-технічних навчальних закладів для проходження  стажування та виробничої практики. Як слід оподатковувати виплати стажистам та практикантам?

ПДФО

Незалежно від того, чи здійснюють виплати стажистам та практикантам, які не включені до штату підприємства чи вони працюють за строковими трудовими договорами, оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі − ПДФО) їхніх доходів відбувається на загальних підставах.

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється р. ІV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), п. 163.1 якого визначено, що об’єктом оподаткування платника податку є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Дохід з джерелом походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору (пп. 14.1.54 ПКУ).

Відповідно до пп. 168.1.1 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати ПДФО за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у ст. 167 ПКУ, – 18%.

Дохід, який оподатковується ПДФО, є також об’єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5% (пп. 1.1 п. 161 підр. 10 р. ХХ ПКУ).

ЄСВ

Стосовно єдиного соціального внеску (далі − ЄСВ), то відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі – Закон № 2464) визначено, що базою нарахування ЄСВ для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР, і сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Отже, сума зарплати, яку виплачує підприємство стажисту за виконання ним у період стажування професійних робіт відповідно до наданих завдань, є базою для нарахування ЄСВ.

Щодо нарахування ЄСВ на виплати практикантам, то деякий час податківці погоджувалися, що якщо учні, які проходять виробничу практику, не є штатними працівниками підприємства, то вони не перебувають із ним у трудових відносинах, а тому заробітна плата, яка виплачується їм під час проходження виробничої практики, не є базою нарахування ЄСВ. Єдиний соціальний внесок за ставкою 22% нараховують тільки у випадках, коли з практикантами укладені строкові трудові договори. Якщо з практикантом не укладено трудовий або цивільно-правовий договір, то суми виплат за проходження практики оподатковуються лише ПДФО.

Але нарахована заробітна плата (тобто виплати, що проводять на інших умовах, передбачених законодавством) учням, які проходять виробничу практику на підприємстві згідно з договором про навчально-виробничу практику, також є базою нарахування ЄСВ.

Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.04 р. № 5 (п. 5 ч. 3 р. ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Мінфіну від 20.04.2015 р. № 449).

Згідно з пп. 2.1.8 Інструкції № 5 до фонду заробітної плати належить оплата праці працівників, які не перебувають у штаті підприємства (за умови, що розрахунки проводяться підприємством безпосередньо з працівниками).

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 р. № 1170 затверджено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок. До нього не входять виплати, що виплачує підприємство практиканту за виконання ним професійних робіт (роз’яснення в категорії 301.01 «ЗІР»).

Водночас підприємство нараховує та утримує єдиний внесок із усієї суми нарахованої заробітної плати учня (а не 50% суми, що належить працівнику).

Статтею 8 Закону № 2464 визначено, що якщо база нарахування єдиного внеску (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.

Під час нарахування заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставки єдиного внеску, встановлені частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464, застосовуються до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Отже, для учнів, які проходять виробничу практику на підприємстві, сума ЄСВ нараховується на фактично нараховану заробітну плату незалежно від її розміру .

Водночас, якщо практиканти зараховані до штату підприємства за строковим трудовим договором, підприємство нараховує ЄСВ у розмірі, не меншому за мінімальний страховий внесок.

Джерело: http://devisu.ua/