Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Підписатися

Мін’юст запроваджуватиме систему автоматизованого арешту коштів боржників

Редакція

13.03.2018 231 0 0

Запровадження електронного арешту коштів, які містяться на рахунках боржника в банках та інших фінансових установах, є одним із пріоритетних кроків реформи примусового виконання рішень й інших органів, адже Україна взяла зобов’язання перед Міжнародним валютним фондом щодо прийняття закону, який автоматизує процес збирання та примусово стягнення боргу.

Нині інформацію про рахунки боржника виконавець отримує шляхом направлення запиту до Державної фіскальної служби України. Однак ці дані стосуються лише юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Отримати інформацію про рахунки громадян можливо лише направивши запити до всіх банківських установ країни поштою. На практиці боржники встигають вивести кошти з рахунків, а деколи постанова взагалі губиться і не надходить до банку.

З метою підготовки відповідного законопроекту група українських фахівців під керівництвом Міністерства юстиції у листопаді минулого року здійснила візит до Хорватії. У цій країні електронний арешт коштів боржників, які містяться на рахунках в банківських установах, через Фінансове агентство (FINA) запроваджено з 1 січня 2011 року. 32 банки, які на той час існували в республіці, передали до FINA 654 667 невиконаних документів про стягнення коштів на загальну суму майже 8,7 млрд євро. Усі невиконані паперові документи були опрацьовані та внесені до електронної системи. На сьогодні агентство володіє інформацією про всі рахунки як юридичних, так і фізичних осіб, яка оновлюється щодня. Це гарантує блокування грошових коштів на банківських рахунках впродовж кількох хвилин.

Завдяки запровадженню новацій Хорватія за оцінками, складеними для доповіді Світового банку «Ведення бізнесу-2017», піднялася з 52 місця на 7 місце.

Окрім того, у лютому 2018 року делегація Мін’юсту відвідала Португалію. Процес запровадження електронного арешту коштів у Португалії тривав з 2011 по 2013 рік за підтримки Міжнародного валютного фонду. Цьому передувало внесення відповідних змін до Цивільного та Цивільного процесуального кодексів.

До запровадження нової системи порядок арешту коштів боржника був схожий та той, який наразі існує в Україні, та характеризувався паперовим документообігом, що значно уповільнювало стягнення коштів з боржника та здорожувало процедуру.

На сьогодні у Португалії діє доволі проста і ефективна система. Увесь процес умовно можна розділити на три стадії: 1) періодичне наповнення комерційними банками бази даних усіх рахунків фізичних і юридичних осіб, яка утримується Центральним банком Португалії; 2) комунікація виконавців з Центральним банком для отримання інформації про рахунки боржників; 3) комунікація виконавців з комерційними банками, у яких відкриті рахунки боржників, для списання коштів з них. При цьому Центральний банк не має повноважень на зміну інформації, яка міститься у базі даних. Він виконує лише функцію утримувача системи та гаранта її функціонування.

Головною гарантією збереження банківської таємниці щодо інформації про рахунки боржника є те, що інформація, яка міститься у базі даних Центрального банку, не відображає дані про суму коштів на таких рахунках.

До моменту впровадження в Португалії системи автоматизованого арешту коштів на банківських рахунках, виконання судових рішень було вкрай незадовільним. Так, протягом 2003-13 років, загальна сума стягнення становила близько 20 млн євро. Після впровадження автоматизованої системи, протягом 2014-15 років сума виконання склала 337 млн євро. І нарешті протягом лише 2017 року така сума склала 600 млн євро. Тобто ефективність виконання у грошовому вимірі зросла у 30 разів. 

Досвід Хорваті і Португалії свідчить про велику ефективність запровадження системи електронного арешту коштів на банківських рахунках при виконанні судових рішень. Україні з метою підвищення рівня виконання судових рішень варто розпочати здійснювати реальні кроки у переході з паперової на електронну взаємодію основних суб’єктів у сфері арешту коштів на банківських рахунках. При цьому варто звертати увагу на готовність зовнішніх донорів суттєво сприяти цьому процесу, надаючи для цього необхідну технічну допомогу.

https://minjust.gov.ua/news/ministry/...

Коментарі до матеріалу

Кращі матеріали