Договори, які підлягають нотаріальному посвідченню, та речові права, що потребують держреєстрації
Учинені в письмовій формі правочини підлягають нотаріальному посвідченню у випадках, установлених законом, або за домовленістю сторін (ст. 209 Цивільного кодексу, далі – ЦК). Тобто, якщо договір не підлягає нотаріальному посвідченню згідно із законом, за бажанням фізичної або юридичної особи будь-який правочин з її участю все одно можна посвідчити нотаріально.
Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на виконання такої дії. Відбувається це шляхом проставляння на договорі посвідчувального напису (ч. 2 ст. 209 ЦК). У разі недотримання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення такий договір є нікчемним (ч. 1 ст. 220 ЦК).
Крім того, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (ст. 182 ЦК).
Реєстрація речового права на нерухоме майно здійснюється в Реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі Закону від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон № 1952, Реєстр прав).
Державну реєстрацію прав власності та інших речових прав можуть учиняти:
- нотаріуси. Майже всі нотаріуси мають доступ до Реєстру прав, тому за потреби можуть одночасно вчинити нотаріальне посвідчення та зареєструвати виникнення/зміну/припинення права в Реєстрі прав;
- співробітник місцевої ради, який отримав доступ до Реєстру прав. Міські, селищні, сільські ради мають повноваження на створення виконавчого органу з аналогічними повноваженнями (ч. 1 ст. 6 Закону № 1952);
- державні реєстратори прав на нерухоме майно.
Наведемо таблицю-підказку щодо найбільш поширених правочинів, які підлягають обов’язковому нотаріальному посвідченню, та речових прав, що виникають на їх підставі та потребують держреєстрації.
Перелік договорів, які повинні нотаріально посвідчуватися, та речових прав, які відображаються в Реєстрі прав
|
№ |
Вид договору |
Обов’язковість нотаріального |
Обов’язковість держреєстрації речових прав* |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
1 |
Договір купівлі-продажу та міни земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку, квартири та іншого рухомого майна (ст. 657, 716 ЦК; ст. 126 Земельного кодексу) |
Так |
Так |
|
2 |
Договір купівлі-продажу майна, яке перебуває в податковій заставі (ст. 657 ЦК) |
Ні |
Ні |
|
3 |
Договір оренди земельної ділянки, а також суборенди, емфітевзису, суперфіцію (ст. 125, 126 Земельного кодексу; ст. 14 Закону від 06.10.1998 № 161-XIV «Про оренду землі», далі – Закон № 161) |
Ні** |
Так |
|
4 |
Договір оренди будівлі, іншої капітальної споруди цілком або їх частин на строк мінімум 3 роки (ст. 793, 794 ЦК) |
Так |
Так |
|
5 |
Договір оренди транспортного засобу, якщо одна зі сторін договору є фізособою (ст. 799 ЦК) |
Так |
Ні |
|
6 |
Договір про виділення в натурі частки з нерухомого сумісного майна (ст. 364 ЦК) |
Так |
Ні |
|
7 |
Договір про поділ нерухомого майна, яке перебуває у спільній частковій власності та спільній сумісній власності (ст. 367, 372 ЦК) |
Так |
Ні |
|
8 |
Договір ренти та договір про передачу нерухомого майна під виплату ренти (ст. 732 ЦК) |
Так |
Ні |
|
9 |
Договір дарування або пожертви валютних цінностей на суму понад 50 НМДГ (850 грн), якщо обома сторонами є фізособи (ст. 719 ЦК) |
Так |
Ні |
|
10 |
Договір про пожертву нерухомого майна (ст. 729 ЦК) |
Так |
Так |
|
11 |
Договір дарування нерухомого майна (ст. 719 ЦК) |
||
|
12 |
Договір управління нерухомим майном (ст. 1031 ЦК) |
||
* Перелік речових прав, які підлягають обов’язковій держреєстрації, наведено в ст. 4 Закону № 1952.** За бажанням однієї зі сторін договір оренди може бути посвідчений нотаріально. Також власник має право встановити вимогу нотаріального посвідчення, яка закріплюється в Реєстрі прав у розділі обмежень речового права (ч. 1 ст. 14 Закону № 161). Тобто нотаріальне посвідчення відбувається за наявності бажання або встановленої вимоги. |
|||
Коментарі до матеріалу