Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Підписатися

Щодо уникнення подвійного оподаткування

23.05.2019 501 0 0


Сторони спору

Позивач – товариство з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ); Відповідач – ГУ ДФС у м. Києві (далі – ГУ ДФС).

Обставини справи

ТОВ здійснювало розрахунки за зовнішньоекономічними договорами про надання нерезидентом прав на використання ПЗ (роялті) за субліцензійним договором. Далі Позивач надавав контрагентам право на користування ПЗ (комп’ютерними програмами) за винагороду, що підпадає під визначення роялті.

Контролюючим органом була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ за період з 21.11.13 р. по 30.06.16 р. За її результатами складено акт, яким установлено, зокрема, заниження податку на прибуток іноземних юросіб. На підставі акта Відповідачем прийнято ППР, які Позивач оскаржив в адміністративному порядку.

Розглянувши скаргу Позивача, ДФС частково її задовольнила, але прийняла нові ППР. Тоді ТОВ звернулося до суду.

Позиції сторін

Позивач (ТОВ). Субліцензіар є бенефіціарним власником у розумінні п. 103.3 ПК. Нерезидент надав ТОВ право на користування ПЗ (комп’ютерними програмами) за винагороду, що підпадає під визначення роялті. Документами, що підтверджують статус нерезидента-бенефіціара, є договір про розпорядження майновими правами ІВ (тобто ліцензійний договір), а також документ, що підтверджує резидентство бенефіціара. Дохід (роялті), отриманий від ТОВ, створює економічний прибуток (жодна інша особа, у т. ч. власник об’єкта права ІВ, не отримує економічну вигоду за таким договором).

Відповідач (ГУ ДФС). ТОВ не надало до перевірки документ, який підтверджує фактичне (авторське) право нерезидента на надані права на використання ПЗ. З урахуванням п. 103.3 ПК бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку за правилами міжнародного договору не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або тільки посередником щодо такого доходу. Тому під час виплати нерезиденту доходу з джерелом походження з України ТОВ мало утримати та сплатити до бюджету податок на прибуток іноземних юросіб за ставкою 15 %, а не встановлені міжнародним договором 10 %.

На чиєму боці суд

Адміністративний позов задоволено. ППР визнано протиправними та скасовано (Постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.03.17 р., ЄДРСР, реєстр. № 65132642).

Аргументи суду

  1. Нормою п. 103.3 ПК установлено, що бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо резидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів.
  2. Бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або тільки посередником щодо такого доходу.
  3. Субліцензіар є бенефіціаром у розумінні п. 103.3 ПК.
  4. Визначення роялті, наведене у пп. 14.1.225 та п. 103.3 ПК, не ставить право на отримання доходу бенефіціаром (субліцензіаром) в залежність від майнового права на об’єкт ІВ.

Аналіз договорів, укладених між Позивачем та нерезидентом, свідчить, що дохід (роялті), отриманий від Позивача, створює економічний прибуток, що є безпосередньою власністю отримувача роялті за цим договором, і жодна інша особа, у т. ч. власник об’єкта права ІВ, не отримує економічну вигоду за таким договором.

Висновок

Субліцензіар є особою, що має право на отримання доходів від роялті, тому така особа є бенефіціаром з усіма наслідками, передбаченими ПК.

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Агро»

Найповніша бібліотека безпечних рішень з бухобліку, податків та права для с/г галузі

4680 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали