Письмо НАДС: О дополнительном отпуске должностным лицам местного самоуправления

НАЦІОНАЛЬНЕ АГЕНТСТВО УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ

ЛИСТ

від 2 грудня 2024 року № 11874/10.3-24

НАДС в межах повноважень розглянув Ваше звернення від 07 листопада 2024 року та повідомляє.

Відповідно до статті 6 Закону України від 07 червня 2001 року № 2493-III “Про службу в органах місцевого самоврядування” (далі – Закон № 2493-III) консультативне та методичне забезпечення служби в органах місцевого самоврядування здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань державної служби з урахуванням вимог чинного законодавства про місцеве самоврядування в Україні.

У зв’язку з цим зазначаємо, що згідно зі статтею 21 Закону № 2493-III посадовим особам, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю до 15 календарних днів. Порядок і умови надання додаткових оплачуваних відпусток встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Абзацом другим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1994 року № 250 “Про порядок і умови надання державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування додаткових оплачуваних відпусток” встановлено, що посадовим особам місцевого самоврядування, які мають стаж служби в цих органах понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 5 календарних днів, а починаючи з 11-го року ця відпустка збільшується на 2 календарних дні за кожний наступний рік. Тривалість додаткової оплачуваної відпустки не може перевищувати 15 календарних днів.

Тобто виникнення у посадової особи місцевого самоврядування права на додаткову оплачувану відпустку та її тривалість залежить не від відпрацьованого в робочому році часу, а лише від наявності відповідного стажу служби в органах місцевого самоврядування.

Статтею 7 Закону № 2493-III передбачено, що на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється, зокрема, дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених Законом № 2493-III.

Відповідно до статті 4 Закону України “Про відпустки” установлюються види відпусток, зокрема щорічні відпустки: основна відпустка; додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці; додаткова відпустка за особливий характер праці; інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

З огляду на викладене, можна дійти висновку, що додаткова оплачувана відпустка, передбачена законодавством про службу в органах місцевого самоврядування, належить до щорічних відпусток.

Отже, посадова особа місцевого самоврядування, яка має понад 10 років стажу служби в органах місцевого самоврядування, щороку має право на певну кількість днів додаткової відпустки за відповідний стаж служби в органах місцевого самоврядування після досягнення певного стажу служби в органах місцевого самоврядування, тобто з відповідної дати (приведеної дати). Приведеною датою є дата, з якої у посадової особи місцевого самоврядування розпочинається відлік її стажу служби в органах місцевого самоврядування.

Статтею 22 Закону № 2493-III визначено, що до стажу служби в органах місцевого самоврядування зараховується період роботи на посадах, на які поширюється дія Закону № 2493-III, а також на посадах і в органах, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.

Згідно зі статтею 2 Закону № 2493-III посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Дія Закону № 2493-III не поширюється на технічних працівників та обслуговуючий персонал органів місцевого самоврядування.

Пунктом 2 Глави XIX “Прикінцеві положення” Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) передбачено, що під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України “Про правовий режим воєнного стану”, діють особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України від 15 березня 2022 року № 2136-IX “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” (далі – Закон № 2136-IX).

Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України “Про відпустки” (частина третя статті 12 Закону № 2136-IX у редакції, що діяла до 24 грудня 2023 року).

Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України “Про відпустки”, без зарахування часу перебування у такій відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9 Закону України “Про відпустки” (частина третя статті 12 Закону № 2136-IX у редакції, що діє з 24 грудня 2023 року).

Враховуючи викладене, період перебування посадової особи місцевого самоврядування у відпустці без збереження заробітної плати відповідно до частини третьої статті 12 Закону № 2136-IX зараховується їй до стажу служби в органах місцевого самоврядування, що дає право на надання додаткової оплачуваної відпустки.

Окремо зазначаємо, що листи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади мають лише роз’яснювальний (інформаційний) характер і не встановлюють правових норм.

З повагою

Голова
Наталія АЛЮШИНА