Порядок нарахування премій

28.07.2015 21148 0 4

Щоб уникнути текучості кадрів і стимулювати працівників підприємства на більш ефективне виконання своїх посадових обов’язків, багато далекоглядних роботодавців прагнуть створити для своїх працівників найбільш лояльні умови оплати праці, у тому числі за допомогою премій та інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

У цій консультації ми розповімо, який порядок застосування системи заохочувальних і компенсаційних виплат сформувався на практиці та які при цьому можуть бути податкові наслідки.

Система преміюванняі компенсаційних виплат

Матеріальне стимулювання працівників на підприємстві здійснюється за такими основ-ними напрямами (п. 3 Методрекомендацій, затверджених наказом Мінсоцполітики від 29.01.03 р. № 23 № 23):

преміювання за основні результати діяльності підприємства;
застосування доплат і надбавок до тарифних ставок і посадових окладів;
розробка системи матеріального стимулювання соціального характеру.

Завважимо, усі компенсаційні та заохочувальні виплати можна розділити на виплати, які включаються і не включаються до фонду оплати праці (далі – ФОП). Класифікацію цих виплат подамо в табл. 1.

Таблиця 1

Види премій, заохочувальних і компенсаційних виплат

Включаються до складу ФОП

Не включаються до складу ФОП¹

Носять систематичний характер²і виплачуються:

– за збільшення обсягу робіт;

– поліпшення якості продукції (наприклад, сортності продукції);

– зниження собівартості продукції;

– поліпшення виробничих показників;

– вислугу років (наприклад, щомісячні премії та винагороди) тощо

Носять разовий характер³, зокрема:

– премії за підсумками роботи за рік або щорічні винагороди за вислугу років (стаж роботи);

– премії за сприяння винахідництву та раціоналізаторські пропозиції;

– до ювілейних і пам’ятних дат⁴;

– матеріальна допомога на оздоровлення, у зв’язку з екологічними умовами⁵;

– суми оплати вартості путівок на лікування працівників і членів їх сімей

1. Разова допомога працівникам, які виходять на пенсію. Надається згідно із законодавством і колдоговором підприємства.

2. Вартість подарунків до свят і квитків на видовищні заходи для дітей працівників.

3. Матеріальна допомога разового характеру, що надається підприємством окремим працівникам (на оплату лікування, оздоровлення тощо).

4. Компенсація працівникам за використання для потреб виробництва власного інструменту та інвентарю.

5. Вартість придбаних підприємством проїзних квитків, які видаються працівникам у міру необхідності для виконання виробничих завдань

1 Ці виплати не відносяться до ФОП згідно з п. 3 Інструкції, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.04 р. № 5, далі – Інструкція № 5).

2 Такі заохочення можуть нараховуватися щомісяця, поквартально або за певний період у технологічному процесі.

3 Премії та компенсаційні виплати, які не передбачені чинним законодавством або здійснюються понад установлені законодавством норми (п. 2.3 Інструкції № 5).

4 До цієї категорії заохочень можуть відноситися і заохочення в натуральній формі (подарунки). В Інструкції № 5 (пп. 2.3.2) їх визначено як разові заохочення, не пов’язані з конкретними результатами праці.

5 Окрім матеріальної допомоги разового характеру, яка надається окремим працівникам у зв’язку із сімейними обставинами, на оздоровлення дітей, на оплату лікування тощо.

Документальне оформлення

Рішення про виплату (видачу в натуральній формі) премії, інших заохочувальних або компенсаційних виплат повинне бути оформлене наказом (розпорядженням) керівника по підприємству. У ньому слід чітко зазначити: мету цієї виплати, на яких посадових осіб вона поширюється, дату виплати тощо.

Якщо на підприємстві планується застосовувати такий вид матеріального стимулювання працівників, як преміювання, то потрібно розробити Положення про преміювання працівників (Лист Мінпраці від 23.09.08 р. № 618/13/84-08). У цьому документі підприємство самостійно встановлює види, розміри і періодичність (щомісяця, поквартально, раз на рік тощо) нарахування премій. Порядок нарахування і виплати премій визначається і в колективному договорі. Якщо колдоговір не укладається, то уповноваженим на це органом затверджується Положення про преміювання або інший локальний документ.

При розробці цих документів слід дотримуватися норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною або галузевими угодами. Якщо підприємство не брало участі в підписанні вищезазначених угод, установлені в них доплати та надбавки до посадових окладів (тарифних ставок) не є для нього обов’язковими для застосування. Зазначені документи носять для таких підприємств рекомендаційний характер. У цьому випадку доплати і надбавки підприємство повинне встановлювати на рівні не менше від передбаченого КЗпП та Законом від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.

Видача подарунків оформляється накладними на відпускання продукції, товарів зі складу, звітом про проведення урочистого заходу тощо.

Розглянемо докладніше побудову системи преміювання.

Умови преміювання

Будь-яка система матеріального стимулювання спирається на певні показники, виконання або перевиконання яких і є підставою для заохочення працівників. При розробці системи преміювання на підприємстві необхідно визначити:

- мету преміювання, досягнення якої вплине на ефективність праці, а в підсумку на збільшення результатів господарської діяльності підприємства (наприклад, підвищення якості продукції, збільшення обсягу випуску готової продукції або її реалізації);

- умови і показники, за які нараховується премія. Вони можуть бути або тільки основними, або основними і додатковими (наприклад, виконання змінного завдання, установленого в абсолютних величинах (шт., м, кг, пачках тощо), – основна умова, економія матеріалів та енергоносіїв – додаткова);

- категорії працівників, яким може нараховуватися та або інша премія.

Премії можуть бути встановлені за перевиконання нормативного завдання конкретно на робочому місці та за перевиконання загального завдання по цеху, підприємству. Причому виплата винагороди за перевиконання нормативного завдання конкретно на робочому місці певному працівникові основного виробництва не залежить від виконання завдання по цеху або основному виробництву в цілому (п. 12.4 Методрекомендацій № 23).

Наприклад, працівник Петров Т. Н. перевиконав змінне завдання на 30 %. Положенням про преміювання йому передбачено премію в розмірі 20 % тарифної ставки до перевиконаного завдання. Цього дня цех, у якому він працює, не виконав змінного завдання, тому премія за перевиконання загального завдання по цеху, передбачена Положенням про оплату праці, не нараховується, а індивідуальна премія за перевиконання змінного завдання нараховується.

Розглянемо в табл. 2 декілька можливих варіантів нарахування премій.

Таблиця 2

Умови преміювання	Показники для нарахування премії	Розмір премії та пояснення
1	2	3
Варіант 1
При перевиконанні запланованого рівня реалізації товарів усім працівникам підприємства нараховується премія	Плановий показник реалізації товару – 20 000 шт. на місяць	20 % до посадового окладу працівників. Наприклад, при окладі 2 200 грн. премія становитиме 440 грн.
Варіант 2
При перевиконанні плану реалізації товарів премія нараховується всім працівникам у розрізі визначеного на підприємстві діапазону: – від 100,1 до 110 %	Плановий показник реалізації товару – 20 000 шт. на місяць. Перевиконання плану: – від 20 020 до 22 000 шт.	Застосовується диференційований розмір премії залежно від відсотка виконання завдання: – 5 % окладу (2 200 грн. х 5 %)
– від 110 до 115 %	– від 22 000 до 23 000 шт.	– 10 % окладу (2 200 грн. х 10 %)
– від 115 до 120 %	– від 23 000 до 24 000 шт.	– 20 % окладу (2 200 грн. х 20 %)
– понад 120 %	– більше 24 000 шт.	– 25 % окладу (2 200 грн. х 25 %)
Варіант 3
Установлюється граничний розмір премії, а щомісяця за допомогою коригувального коефіцієнта визначається фактичний розмір премії. Реалізація продукції в діапазоні: – від 100 до 110 %	Плановий показник реалізації товару – 20 000 шт. на місяць. Граничний рівень премії становить 30 %. Перевиконання плану: – від 20 020 до 22 000 шт.	Коригувальні коефіцієнти при реалізації продукції в установленому на підприємстві діапазоні становитимуть: – 15 % граничного розміру премії (30 % х 15 % = 4,5 % окладу*)
– від 110 до 115 %	– від 22 000 до 23 000 шт.	– 20 % граничного розміру премії (30 % х 20 % = 6 % окладу)
* У грошовому вираженні це становитиме 99 грн. (2 200 грн. х 4,5 %).

Оподаткування

ПДФО та військовий збір

Заохочувальні та компенсаційні виплати обкладаються ПДФО за загальними правилами. Так, якщо ці виплати відносяться до ФОП, то вони включаються до загального оподатковуваного доходу працівника, а якщо не відносяться до ФОП (наприклад, допомога відповідно до пп. 170.7.3 ПК), то в цілях обкладення ПДФО кожну виплату слід розглядати окремо і застосовувати до неї відповідні норми ПК.

Згідно з пп. «е» пп. 164.2.17 ПК подарунки вважаються додатковим благом, що надається роботодавцем (якщо їх вартість не відноситься до ФОП, не передбачена колективним договором). При цьому база оподаткування визначається як сума отриманого доходу, розрахована виходячи зі звичайної ціни, помножена на підвищувальний коефіцієнт (п. 164.5 ПК). У цьому випадку вартість подарунка при утриманні ПДФО не зменшується на суму утриманого ЄСВ, оскільки йдеться про додаткове благо.

Водночас стосовно подарунків пп. 165.1.39 ПК передбачено спеціальні правила, відповідно до яких вартість подарунка в межах 50 % однієї мінімальної зарплати, установленої на 1 січня звітного року (у 2015 році ця величина становить 609 грн.), не оподатковується. Сума, що перевищує зазначену величину, належить до обкладення ПДФО на загальних підставах.

У формі № 1ДФ сума заохочувальних виплат, як і заробітна плата, відображається з кодом «101», вартість подарунка в сумі, що не перевищує 609 грн, – з кодом «160», а сума перевищення – з кодом «126».

Крім того з цих виплат утримується військовий збір по ставці 1,5 %.

ЄСВ

Заохочувальні та компенсаційні виплати, що відносяться до ФОП, обкладаються ЄСВ на загальних підставах, як і зарплата. У пп. 2.3.2 Інструкції № 5 подарунки визначаються як разові заохочення, не пов’язані з конкретними результатами праці (наприклад, до ювілейних і пам’ятних дат). На вартість подарунків, яка входить до ФОП, нараховується (з неї утримується) ЄСВ.

У Переліку № 1170 серед виплат, що не обкладаються ЄСВ, зазначено тільки подарунки до свят для дітей працівників (п. 8), вартість яких не включається до ФОП (п. 3.23 Інструкції № 5) і відповідно не обкладається ЄСВ.

При нарахуванні (утриманні) ЄСВ на вартість подарунків підвищувальний коефіцієнт не застосовується.

Висновок. Щоб визначити, який вид матеріального стимулювання краще застосувати на підприємстві, слід з’ясувати, яку мету при цьому переслідує підприємство і який саме вид заохочення вигідніший для підприємства і працівника.

премія